Як легше опанувати місцеву мову дітям-переселенцям: міфи та правда
Як допомогти дитині впоратися з емоціями під час війни?
Розлука з татом під час війни: як допомогти дитині?
Безпека, навчання, здоров’я: 13 корисних чат-ботів під час війни
Не хоче вступати: gap year під час війни
Як через гру вчитися читати: 5 секретів застосунку «Вивчаю — не чекаю»
Усвідомлене читання: чому важливіше читати не швидко, а з розумінням?
Книжки для усмішки: що почитати з дітьми для хорошого настрою
10 заповідей для батьків
від Януша Корчака
1. Не очікуй, щоб твоя дитина буде такою, як Ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плату за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той — третьому, і це незворотний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоби на схилі літ не їсти гіркий хліб. Адже що посієш – те й зійде.
4. Не стався до її проблеми зверхньо. Життя дано кожному по силі, і, будь певен, дитині воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, і більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Нe муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай – для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина – це не тиран, який захоплює все твоє життя, не лише плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у і ній творчого вогню. Це розкута любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на зберігання.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, аби робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, нещасливою, дорослою. Спілкуючись із нею, радій, тому що дитина це свято, яке поки з тобою.
Всі ми родом з дитинства, але часто забуваємо про це. У глибині душі ми знаємо, як чинити правильно в стосунках з дітьми, але в суєті днів нам не вистачає ні терпіння, ні мудрості, щоб усвідомити це. Ось 7 важливих речей, які допомогли б як дитині для формування особистості, так і батькам для повноцінного процесу виховання.
1.Звичайні батьки впевнені, що весь вільний час має повністю бути присвячений дитині, при цьому свої інтереси відсувають на другий план.
Мудрі батьки здатні самостійно про себе піклуватися, цього вони вчать і своїх дітей.
2. Звичайні батьки присвячують вечори виконанню домашніх завдань свого чада.
Мудрі батьки у вихованні дитини дотримуються такої стратегії: дитина «від» і «до» відповідає за виконання і невиконання завдання сама і несе за це відповідальність.
3. Звичайні батьки намагаються спокутувати почуття провини, використовуючи різні подарунки та гроші.
Мудрі батьки регулярно видають дитині гроші на кишенькові витрати, які та повинна навчитися розподіляти таким чином, щоб самостійно здобувати певні речі та іграшки, які не належать до сімейного бюджету.
4. Звичайні батьки не намагаються розібратися, чому дитина погано поводиться, їм достатньо усунути непослух у певний момент.
Мудрі батьки намагаються почути дитину, щоб розібратися, що стоїть за її поганою поведінкою і як можна їй допомогти.
5. Звичайні батьки, виховуючи дитину, мають на меті виростити з неї гідну людину.
Мудрі батьки роблять все заради того, щоб побудувати близькі стосунки зі своєю дитиною.
6. Звичайні батьки виховують дитину в атмосфері вседозволеності, пускаючи її собі на шию.
Мудрі батьки усвідомлюють, що у них є повне право на особистий простір, захоплення і час, проведений без дитини. Вони поважають як свої кордони, так і межі свого чада.
7. Звичайні батьки намагаються вберегти свою дитину від усіх життєвих негараздів, через що роблять навіть те, про що їх не просять.
Мудрі батьки дозволяють дитині робити помилки, а потім разом з ними міркують над тим, який позитивний урок можна дістати з ситуації, що склалася.
Усім мудрості в цій нелегкій справі!
Поради батькам щодо читання
Навіщо читати дітям казки на ніч
Казки дітям перед сном повинні стати доброю сімейною традицією. І ось чому:
1. Лише п'ятнадцять хвилин читання дітям уголос – і ваш малюк стане слухнянішим і сміливішим, буде відкритішим і уважнішим до світу. Спільне обговорення історій і спілкування про прочитане стимулюють інтерес дитини до самостійного читання, розвивають уяву і словниковий запас.
2. Казки – це універсальна дитяча мова. Стежачи за долями казкових персонажів, дитина починає орієнтуватися у повсякденних речах. Саме через світ фантазії й образів, дитина вчиться аналізувати і розуміти реальність. З одного боку, світ казок простий: він містить чітку межу між добром (працьовита Попелюшка) і злом (жорстока мачуха), з іншого – торкається важливих для дитячої світобудови проблем (жадібності і щедрості, добра і зла, самотності і дружби, егоїзму і співробітництва).
3. Казки виховують. У казкових героях діти бачать себе, тобто ототожнюють себе з ними. Якщо хочете навчити сина гарних манер, знайдіть книжку про когось, схожого на нього, наприклад, про хлопчика, якому стільки ж років, який не любить чистити зуби, наприклад, «Мойдодир». Якщо дитина жадібна, почитайте їй «Казку про рибаки і рибку», а якщо полюбляв прибрехати – підійде «Заєць-хвалько».
4. Казки на ніч втішають і налаштовують на позитивний лад. Казка обов'язково повинна закінчуватися добре. Це своєрідний інструмент позитивного навіювання – світ часом несправедливий, у ньому є відчай, щось може не виходити, але добро завжди перемагає зло, наполегливість допоможе впоратися з будь-якими труднощами, є друзі тощо. Казка дає дитині надію, що якщо головний герой впорався зі своїми труднощами, то і у неї обов'язково вийде. Тому прочитана лагідним маминим голосом знайома історія – це найкращий засіб для того, аби заспокоїтися. Ви можете самі вигадати історію, яка допоможе перестати боятися зубного лікаря або розібратися у сварці з другом, допомогти пережити тривогу перед походом до школи.
5. Казки допомагають зрозуміти себе. Чи помічали ви, що діти можуть годинами слухати одну і ту саму казку? Зазвичай це сигнал, що їх щось непокоїть, цікавить або радує. Якщо ваша дитина вимагає, щоби ви весь час читали їй «Гидке каченя», можливо, вона почувається самотньою і безпорадною у садочку. Якщо ви знаєте, що у малюка поганий настрій (наприклад, посварився з другом), а сам він не хоче про це говорити, не наполягайте, краще оберіть відповідну казку, і ви напевне підкажете йому, як все виправити. Така проблемно-орієнтована казка дає змогу дитині сконцентруватися на проблемі, вирішити її, дає відчуття, що вона не одна, що її почуття зрозуміли. Дуже ймовірно, що дитина відкриється вам, розповість те, про що так непросто говорити напряму.
Як допомогти дитині зробити домашнє завдання
Чомусь вважають, що добрі батьки повинні робити з дитиною домашні завдання. Це припустимо у першому класі, та й то лише: для того, аби допомогти малому школярику організувати робочий час. Потім мами і тати лише допомагають, але не з власної ініціативи, а на прохання дитини. Не варто піддаватися спокусі все зробити за неї.
Запропонуйте мотивацію. Щоби дитина не сиділа за уроками безкінечно, запропонуйте їй мотивацію. Але вона повинна бути правильною – саме навчання, а не те, що дитина отримає після його виконання. Не варто її «підкупляти» – вона звикне і потім уже нічого не робитиме просто так. Школяр повинен розуміти, що його навчання – такий самий обов'язок, як і робота батьків, що вона так само важлива.
Можна читати казки для молодших школярів про важливість навчання. Діти асоціюють себе з героями і намагаються їх наслідувати. Можу порадити книжку М.О. Панфілової «Школа. Казки для дітей».
Не треба трагедій. Батьки не повинні ставитися до навчання дитини з надмірною серйозністю. Не варто сприймати не дуже добрі оцінки школяра як особисту образу і не можна влаштовувати з них трагедію (з плачем зокрема). Не треба постійно ставити у приклад Віталіка з сусіднього під'їзду. Краще спробуйте викликати у дитини спортивний інтерес – нехай змагається з тим самим Віталіком за кількістю оцінок. Не забувайте — частіше хвалити, тим паче, якщо є за що.
Враховуйте інтереси дитини. Постарайтеся відповідно до інтересів дитини записати її до спортивної секції, у театральний гурток – для цього важливо дати їй вибір. Якщо вона походить місяць-другий і скаже, що їй не сподобалось, не наполягайте, знайдіть альтернативу гуртку і викладачеві. В гуртку дитина опиниться серед цікавих і натхненних людей, з яких вона в підлітковому віці братиме приклад, коли ваш авторитет почне відходити на другий план, – це природний процес. Спільність інтересів допоможе школяреві не страждати від самотності і слугуватиме постійним джерелом мотивації, адже діти завжди шукають схвалення ровесників.
Тут і зараз. Більшість батьків починають розмову з традиційної пропозиції: той, хто погано навчається, не вступить до університету. Така перспектива видається школяреві надто віддаленою, крім того, вона повністю перекреслює теперішнє. Спрямованість на результат, безумовно, важлива, але цілі слід ставити близькі: наприклад, що вам було приємно, коли його хвалили на батьківських зборах, тому ви ним пишаєтеся.
