ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
СТАРУНСЬКОГО ЛІЦЕЮ
БОГОРОДЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2023/2024 н.р.

1.Нормативне забезпечення.

Організація освітнього процесу в Старунському ліцею  в 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;

          розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394; Державних стандартів повної загальної середньої освіти: на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

на рівні базової середньої освіти: в 5-9 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898);

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти – на рівні початкової освіти: Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

У 5-6 класах – Типова освітня пограма наказ МОН від 19.02.2021р. № 235;

У 7-9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

          на рівні профільної середньої освіти – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами);

Листів  МОН №1/12186-23 від 16.08.2023 «Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти”

Структура 2023/2024 навчального року (Інфографіка)

Методичні рекомендації «Безпечне освітнє середовище: Надання індивідуальної підтримки учням з особливими освітніми потребами під час підготовки до реагування на надзвичайні ситуації»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 червня 2023 р. № 705 «Про проведення всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2024″»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”

Положення про атестацію педагогічних працівників (2022р.)

Лист Міністерства освіти і науки України від 21 жовтня 2022 р. № 1/12392-22 «Про атестацію та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти у період воєнного стану в Україні»

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі»

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2022 року № 1371 «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (щодо тривалості онлайн-уроків для школярів)

Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2023/2024 навчальний рік

Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)

Державна служба України з надзвичайних ситуацій № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»

Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 р. № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”

Наказ МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224 “Деякі питання організації дистанційного навчання”

Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)

Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти

Сценарії Першого уроку 2023/2024 навчальному році

Освітня програма визначає:

• форми здобуття освіти  та рівні освіти;
• режим роботи;
• вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;
•       загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень,       орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів,   факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також   логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
• навчання за наскрізними лініями;
• форми та методи організації освітнього процесу;
• освітні галузі та навчальні програми;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму Старунського ліцею побудовано із урахуванням таких принципів:

• дитиноцентризму та природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності та практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємопов'язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма закладу – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня. Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» повна загальна середня освіта має три рівня освіти – початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта, що відповідає впровадженню відповідних стандартів.

Державний стандарт початкової загальної освіти:

Із 01.09.2023 р. в Старунському ліцеї  функціювавтимуть  один перший,  два других,  один  третій  та два червертих класи, які навчатимуться  за принципами НУШ. Для них: 

• • створено освітнє середовище із розподілом приміщення кабінетів на відповідні осередки;
  • забезпечено ресурсами для навчання (підручники, відповідні дидактичні матеріали та технічне оснащення); 
  • освітній процес відбувається через призму наскрізних ліній та базується на партнерських відносинах вчителя, учня та його батьків; 
  • навчальні програми відповідно до Типової освітньої програми початкової школи виконуються так, що в атмосфері довіри й взаємоповаги реалізується право дитини на гру із плеканням самостійності та незалежного мислення кожного учня.  

    Оновлені програми й, відповідно, оновлені підходи до навчання учнів 1-4 класів сприяють успішному розвитку таких умінь, як: 

• • читання з розумінням;  
  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
  • критичне та системне мислення;
  • творчість;
  • ініціативність;
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Навчання учнів початкової школи відбувається на засадах розвитку життєвих навичок.

                           Державний стандарт базової середньої освіти:

 Учні 5-9 класів мають змогу вивчати предмети в умовах стандартної організації освітнього процесу, але, крім уроків, в закладі проводяться заходи, що покликані на підвищення інтересу до навчання: Тижні /декади/ окремих визначних дат, Дні видатних подій в історії людства тощо. В цей час в закладі проводяться брейн-ринги, конкурси, змагання та інше.

Специфіка базової освіти в закладі спрямована на: 

• • формування наукового світогляду школярів, інтеграцію особистості учня в систему національної /світової/ культури, формування загальної культури людини, створення основи для усвідомленого вибору подальшої освіти, формування потреби в самоосвіті та саморозвитку,
  •  виховання поваги до прав та свобод інших. Головним в освітньому процесі є спрямованість на розвиток психосоціальних та спеціальних навичок із усвідомленням своєї унікальності.

                        Державний стандарт профільної середньої освіти:

Із 01.09.2018 р., в закладі впроваджується оновлена за змістом та переліком предметів Освітня програма старшої школи. Старша школа функціонує як профільна, з профільним вивченням предметів за вибором учнів та передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, зацікавлення обраним предметом для посиленого вивчення, ерудицію та світогляд відповідно до вікових особливостей. 

З 01.09.2023р. – в профільній школі: один десятий  та два  одинадцятих класи.

10 клас  - профільний предмет- українська мова , 11-А клас  профільний предмет – українська мова, 11-Б клас – профільний предмет – алгебра.

Завдяки детальній підготовці та злагодженій роботі всього педколективу впродовж лютого-травня кожного року своєчасно й обґрунтовано проводиться низка заходів:

• роз’яснювальні бесіди з учнями та батьками (через збори у форматі «учні+батьки», через виховні години, через індивідуальні консультації);
•  складаються Навчальні плани для 10-х та 11-х класів /враховано: матеріальну базу закладу, склад педагогічних працівників та їх рівень підготовки/;
• обираються Навчальні програми відповідних предметів .
• відповідно до планів роботи МОН та ІМЗО замовляються підручники (їх надходження в  заклад фіксується через «Курс.Школа»);
• складається розклад занять так, щоб уникнути одногодинного /на тиждень/ вивчення предметів – як наслідок, предмети та вчителі, які їх викладають, чергуються посеместрово;
• моніторинг впровадження Освітньої програми та реалізації поставлених задач здійснюється протягом навчального року відповідно до Плану роботи закладу на рік. Аналіз/результати опитувань учасників освітнього процесу, вивчення документації, досліджень ефективності проведених заходів - це частина інформації, що має відображення в Річному звіті директора закладу. Основними показниками є:  моніторинг знань, умінь та навичок з окремих предметів; результати контрольних випробувань/досліджень успішності навчання учнів; участь учнів закладу у предметних олімпіадах, творчих, спортивних та інтелектуальних змаганнях/конкурсах; захист робіт учнів-членів МАН та участь учнів у конкурсах Всеукраїнського рівнів; аналіз результатів ДПА та ЗНО; аналіз успішності вступної кампанії - вступ до ЗВО; аналіз результатів атестації/сертифікації педпрацівників та їх навчання /підвищення кваліфікації за напрямами/; аналіз участі педпрацівників у методичних заходах закладу, району , області

Отже, за сприятливих умов та старанності всіх учасників, освітній процес в закладі організовано так, що учням з певних предметів цікаво вчитися, з інших – необхідно (для вступу до ЗВО).

Освітня програма закладу покликана на впровадження таких методів навчання, що базуються на партнерстві, участі, активному навчанні, врахуванні актуальних потреб і рівня розвитку, наближеності до реального життя дітей і підлітків.

Важливим для реалізації концептуальних положень розвитку закладу є модернізація змісту освіти, забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді, інформатизація освіти, посилення кадрового забезпечення, оптимізація системи методичної роботи також вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками, державними установами й громадськими організаціями; оптимізація управлінської діяльності;  матеріально-технічне та фінансове забезпечення сучасного розвитку закладу. Шляхами реалізації цих напрямів є комплекс заходів, який складається з:

• відповідних управлінських дій, спрямованих на забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників,
• забезпечення сприятливих та комфортних умов організаційно-педагогічної та методичної роботи;  
• створення й підтримка атмосфери спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;  
• сприяння формуванню системи психолого-педагогічної служби;
• підвищенню компетентності педагогічних працівників;
• забезпечення функціонування шкільного сайту;
• ефективна взаємодія адміністративного складу та колегіальних органів управління закладом (педагогічна рада:
•  визначає стратегію розвитку школи; 
• створює умови для послідовних змін;
• здійснює аналіз і контроль діяльності колективу; 
• забезпечує колегіальність щодо прийняття важливих рішень).

Реалізація задач освітньої програми проходить ще й через урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьками учнів, закладами професійно-технічної освіти, закладами вищої освіти та громадськими організаціями. Робота з закладами позашкільної освіти проводиться задля розширення освітнього середовища, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості учнів.

Досягнення мети розвитку закладу й виконання освітньої програми передбачає  наявність та вдосконалення комп’ютерного оснащення, мережі Інтернет із швидкісним доступом для всіх учасників та сучасного програмного забезпечення освітнього процесу;  використання прикладного програмного забезпечення в управлінській діяльності керівництва.

Головним завданням закладу є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації особистості випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку: не просто оволодіти сумою знань різних наук, а й їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу. Сьогодні випускник Старунського ліцею - людина самодостатня, адаптована до життя, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

та/або предметів, дисциплін тощо, логічна послідовність їх вивчення

Тип закладу – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів.

Орієнтовна/реальна кількість класів на 2023/2024н.р.:

І ступінь – 6; ІІ ступінь – 7; ІІІ ступінь – 3; Всього – 16 кл.

Орієнтовна/реальна кількість учнів:

І ступінь – 107 уч.; ІІ ступінь –144уч.; ІІІ ступінь – 65 уч.; . Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128, Постанова Кабінету Мін. України №87 від 21 лютого2018 р., Лист МОН №1/9-322 від 18.05.2018 р.»Розяснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної та часткової інтеграції різних освітніх галузей». 

Робочий навчальний план Старунського ліцею розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад; відповідно до листів Міністерства освіти і науки України. 

Орієнтовні робочі навчальні плани на 2023/2024 навчальний рік вводяться в дію з 01.09.2023 р. складаються та схвалюються:

• для 1-4 класів – педрадою закладу (відповідно до Державного стандарту початкової освіти (додаток 2) та методичних рекомендацій МОН України);

для 5 класів – педрадою закладу за Типовою освітньою програмою  для 5-9 класів ЗЗСО  затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 р№

6-9 класів – педрадою закладу за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затверд. наказом МОН України від 20.04.18р. за № 405 (таблиця 10)

• для 10-11 класів – педрадою закладу на підставі Типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня, затверд. наказом МОН України за № 408 від 20.04.18р. – таблиці 1,3,4. (в редакції: наказ МОН № 1493 від 28.11.2019р.)

Інформація  про реалізацію варіативної складової навчальних планів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Освітню програму Старунського ліцею  укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура. (Додаток №3)

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. (Додаток №6)

ІV. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Старунський ліцей  розташований в с.Старуня, вул. Миру,36. Має кілька корпусів:

• Споруда початкової школи містить 9 навчальних кабінетів, спортивну залу, інклюзивну кімнату, туалетну кімнату;
• Споруда основного закладу (трьохповерхова) містить 17 навчальних кабінетів, актову залу, медичний кабінет, кабінет психолого-педагогічного супроводу учнів, кабінет директора закладу, кабінет заступників директора закладу з навчально-виховної роботи, бібліотеку, майстерні для трудового навчання та обслуговуючої праці,  спортивну залу , їдальня, туалети;

Внутрішня система забезпечення якості освіти .

 Опанування питань самоаналізу у напрямках: освітнє середовище, система оцінювання учнів, система оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників та управлінських рішень має включати:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (щорічно оновлюється та затверджується на засіданні педради, серпень, до початку навчального року);
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу, на кшталт: колегіальний вибір підручників для учнів закладу /за Новими держстандартами освіти, відповідно до графіків МОН України/ на засіданнях педради із подальшим оприлюдненням на сайті закладу.

V. Форми організації освітнього процесу

Режим роботи закладу:

• мова навчання – українська;
• режим навчання – п’ятиденний

• початок занять о 9.00 год., завершення – о 16.15 год.
• тривалість уроків у початковій школі, основній та старшій, тривалість перерв встановлено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту, у відповідності до ДСанПіН 5.2.008-01.

Основною формою організації освітнього процесу є урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути:

• екскурсії,
• віртуальні подорожі,
• уроки-семінари,
• конференції,
• форуми,
• вистави,
• брифінги,
• квести,
• інтерактивні уроки,
• інтегровані уроки,
• відео-уроки,
• прес-конференції,
• захист навчальних проектів,
• ділові ігри тощо.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Структура навчального року: Відповідно до статті Закону України «Про загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочнеться святом «День знань» і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни:

• І семестр – з 01 вересня по 22 грудня 2023 року;
• ІІ семестр – з 15 січня по 06 червня 2024 року.

На початку вересня, не менше 2 тижнів - буде проведено діагностичне вивчення рівня знань та коригуюче навчання учнів 2-11 класів за темами Навчальних програм попереднього навчального року. Передбачено в календарно-тематичних планах зазначити уроки повторення (за курс попереднього навчального року), уроки на свіжому повітрі (форма, тип, вид - за вибором вчителя),  уроки узагальнення та систематизації  знань наприкінці кожного навчального семестру.

 Терміни канікул – передбачено осінні, зимові, весняні :

• Осінні – з 30 жовтня по 03  листопада 2023 року;
• Зимові – з 25 грудня  2023 року по 14 січня 2024 року;
• Весняні – з 23 березня по 31 березня 2024 року.

У разі посилення карантинних обмежень, в структурі 2023/2024 н.р. можливі зміни (за рішенням педради) термінів й дат семестрів/канікул, форми навчання.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України за № 1369 від 07.01.19р. «Про затвердження Порядку проведення ДПА» перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, середньої та старшої школи буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х класів та 11-х відповідно до рекомендацій МОН України.

VІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти в Старунському ліцею

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Пріоритетами в житті дитини цього віку є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та інше. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. 

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобували початкову освіту, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта. За наказом МОН № 1493 від 28.11.19р.: «Здобувати профільну середню освіту можуть особи, які завершили здобуття базової середньої освіти».

 Відповідно до ст.18 Закону України «Про загальну середню освіту», на виконання постанови КМУ за № 684 від 13.09.17 р. (п.11-13) та наказу МОН за № 367 від 16.04.18р. в Старунському  ліцею  здійснюється зарахування /відрахування/ учнів до /зі/ складу закладу через накази по закладу та відповідні записи в Алфавітній книзі – на підставі заяв батьків учнів (законних представників). Класні керівники систематично ведуть облік відвідування занять учнями, адміністрація закладу своєчасно звітує перед відділом освіти, молоді та спорту Богородчанської  селищної ради.

При записі дитини до закладу  батьки (законні представники) знайомляться з необхідними документами – Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку закладу, Положеннями про діяльність закладу, а також мають надати Згоду на обробку персональних даних (в межах нормативних документів).

 При наборі дітей до 1 класу (І ступінь навчання) батьки (законні представники), надають:

• заяву (встановленого закладом зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до школи;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• згода на обробку персональних даних;
• медичні документи про допуск учня до дитячого колективу (довідка встановленого зразка) та карту щеплень;

Зарахування до 1-х класів Старунського ліцею відбувається відповідно до Порядку зарахування (наказ МОН  від 16.01.2018р. № 367).

Комплектування 1-х класів завершується 31 серпня поточного року.

За наказом МОН № 405 від 20.04.18р.: «Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов».

 При зарахуванні учнів протягом навчального року на усі ступені навчання батьки (законні представники), надають:

• заяву (встановленого школою зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до закладу;

• копію свідоцтва про народження дитини;
• згода на обробку персональних даних;

• медичні документи та карту щеплень;
• особову справу з попереднього місця навчання.

При зарахуванні дітей перевага надається мешканцям території обслуговування.

Порядок зарахування учнів до закладу є незмінним: у разі наявності вільних місць, дитина буде зарахована до закладу.

Для  зарахування учнів до 10-х профільних класів (ІІІ ступінь навчання) /незалежно від їх місця проживання/ необхідні такі документи:

• заява батьків учня;
• згода на обробку персональних даних;
• копія паспорта у формі ID – картки;
• копія свідоцтва  про базову освіту;
• медична довідка /картка/ про стан здоров'я учня встановленого зразка, карта щеплень.

Орієнтовна дата прийому заяв на зарахування до 10-х класів - по 31.08.2023 р.

За наказом МОН № 367 від 16.01.18р.: рішення про вибір профільного предмета (профільних предметів) приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів. … Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання.

Комплектування профільних 10-х класів завершується 31 серпня поточного року. Всіх учнів та їх батьків (законних представників) адміністрація закладу обов’язково знайомить із Статутом закладу, іншими розпорядчими та нормативними положеннями, що діють у школі. Переведення  учнів з одного профільного класу до іншого  проводиться за бажанням учня та за погодженням з батьками (законними представниками) у перший місяць (вересень) навчання в 10-х класах

Загальні положення освітньої програми
І ступеня

Освітня програма  Старунського ліцею Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Концепції реалізації Державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016р. №988р.),  наказу Міністерства освіти науки  України  від 21.03.2018  № 268 « Про затвердження Типових освітніх та навчальних програм  для 1-2-х  класів  закладів загальної середньої освіти«, наказу Міністерства освіти і науки України від  08.10.2019р. № 1272 «Про затвердження типових освітніх  програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»,  наказу Міністерства освіти і науки України від  08.10.2019р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх  програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти» постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти». Наказом МОН освіти і науки України від 03 серпня 2022 року затверджено і надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» оновленим навчальним програмам для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, у яких оновлено зміст у частині питань цивільного захисту, пов’язаними з вибухонебезпечними  предметами, у зв’язку з масовим вторгненням  збройних сил російської федерації в Україну  ( наказ МОН від 12.08.2022р. №743-22).

Освітня програма початкової освіти (далі – Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів,  курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів ;

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-го  класу -23год.; 2-го класу – 25 год.; 3-го класу -26 год; 4-го - класу- 26 год.на тиждень. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором, індивідуальні та групові заняття.

          У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) при кількості учнів більше 27.

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Мова викладання - українська.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

1-2 клас (І-й цикл за проектом «Нова українська школа») складено на

• дитиноцентрованості і природовідповідності; Навчальний план для 1 класу на 2018/2019 навчальний               основі типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Савченко.

Мовно-літературна освітня галузь включає предмети «Українська мова» («Навчання грамоти»), «Іноземна мова»(англійська).

Математична галузь реалізується через окремий предмет «Математика».

Мистецька освітня галузь реалізується  предметом « Мистецтво» .

Відповідно до Державного стандарту, затвердженого в 2018 році, у 1-2 класах відбувається інтеграція природничої, громадянської та історичної, соціальної, здоров’язбережувальної освітніх галузей в один предмет «Я досліджую світ».

Фізкультурна освітня галузь реалізується предметом «Фізична культура».

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовані відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

                Очікувані результати навчання здобувачів освіти. 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Зміст навчання», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

       У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Ігри для активного відпочинку;

• Вправи для розвитку фізичних якостей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

              Рекомендовані форми організації освітнього процесу. 

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

•кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі  повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями;

 •навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН;

 •матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи  створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет; згідно вимог техніки безпеки обладнано окрему малу спортивну залу для учнів початкової школи;

 •якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

•моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

• Система внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль  за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація  соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення  необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та пілядипломну курсову підготовку.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднені на сайті закладу освіти.

 На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                        Оцінювання здобувачів початкової освіти

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватиметься у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів початкової школи вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання. Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу.

Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Семестрове оцінювання здійснюватиметь на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета/інтегрованого курсу.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри.

Згідно рішення педагогічної ради від 31 серпня 2023 року , протокол №1 супроводжувати оцінювання  результатів  навчальних досягнень учнів початкової школи вербальною характеристикою  з орієнтацією на досягнення учнів (а не на помилки або невдачі).

Оцінювання дистанційного навчання

Оцінювання є невід’ємною частиною процесу навчання, дистанційне навчання не є винятком.

Для учнів 1-2-х початкової школи застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3-4-х класів початкової школи, базової та профільної школи – поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Оцінювання результатів навчальної діяльності може здійснюватись у синхронному або асинхронному режимі.

Синхронний режим дозволяє забезпечити більш об’єктивне оцінювання, проте вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та всіх учнів. Залишається ризик технічних збоїв під час виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної, самостійної роботи тощо).

У синхронному режимі учні можуть:

• виконувати тести на платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;
• виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom тощо;
• брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom індивідуально або в групах;
• брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;
• виконувати інші завдання, які пропонує вчитель.

Асинхронний режим є більш гнучким у застосуванні, оскільки учні можуть виконувати завдання у зручний час, проте менш об’єктивним. Для зменшення ризиків необ’єктивного оцінювання рекомендовано налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти результати (у разі неавтоматизованої перевірки робіт) індивідуально після здачі робіт всіма учнями. За необхідності учитель може провести додаткове усне опитування учнів за допомогою одного із засобів телефонного або відеозв’язку.

В асинхронному режимі учні можуть:

• виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);
• виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або у зошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв’язку (за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);
• писати диктанти з використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;
• знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв’язку;
• виконувати інші завдання, запропоновані учителем.

Результати оцінювання навчальних досягнень рекомендовано повідомляти учням у такі способи: фіксувати в електронному щоденнику (за наявності), надсилати в індивідуальному порядку шляхом використання одного із засобів зв’язку (електронної пошти, смс-повідомлення, повідомлення в одному з месенджерів, повідомлення по телефону тощо). Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Про способи оцінювання та канал зв’язку, який буде використовуватись учителем і учнями одного класу, необхідно повідомити учнів та їх батьків заздалегідь або оприлюднити цю інформацію на сайті закладу освіти. Важливо оптимізувати та мінімізувати кількість каналів зв’язку та платформ дистанційного навчання, які застосовуються вчителями для зв’язку з учнями.

                             Поточне та формувальне оцінювання

Основною метою оцінювання учнів в умовах дистанційного навчання є не перевірка і контроль, а забезпечення зворотного зв’язку вчителя з учнями. Тому в організації щоденного освітнього процесу варто надавати пріоритет не поточному, а формувальному оцінюванню, яке передбачає надання учням підтримки, коригування засобів та методів навчання у випадку виявлення їх неефективності. Результати виконаних учнями самостійних робіт мають використовуватися для відзначення їх успіхів, аналізу помилок, планування подальшої роботи з опанування навчального матеріалу в умовах дистанційного навчання.

Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній і письмовій формах, застосовуючи такі його види: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо. Кількість робіт, які підлягають поточному оцінюванню та передбачають фіксацію оцінки у класному журналі, під час дистанційного навчання варто оптимізувати з метою уникнення перевантаження учнів.

Якщо вчитель застосовує одну з платформ для дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо), він може налаштувати опцію переходу учня до наступної теми за умови виконання перевірочного завдання за вивчену тему. Це дозволить зменшити навантаження на вчителя, пов’язане з «ручною» перевіркою завдань, а учню – здійснювати самооцінювання успішності оволодіння навчальним матеріалом.

Більш традиційний підхід передбачає передачу виконаних письмових робіт (зроблених на комп’ютері або сфотографованих) через електронну пошту або платформу Googleclassroom, Moodle та інші, один із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо).

Усні завдання можуть бути оцінені учителем безпосередньо через Skype, Zoom або будь-який месенджер, що забезпечує відеозв’язок у синхронному режимі або перевірені опосередкованим способом через відео або аудіо файли, надіслані учнями на пошту вчителя.

За відсутності засобів Інтернет-зв’язку, зворотній зв’язок з учнями вчитель може підтримувати в телефонному режимі, а виконані завдання отримувати поштою.

Учитель може організувати самооцінювання учнями успішності своєї роботи, надіславши їм ключі для самоперевірки (після виконання роботи), критерії оцінювання та самооцінювання творчих робіт тощо.

                                     Підсумкове оцінювання

Під час організації освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання в умовах карантину підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне) може здійснюватися віддалено, із використанням цифрових технологій для всіх здобувачів освіти, незалежно від форми, за якою вони здобувають освіту (очної (денної та вечірньої), заочної, дистанційної, мережевої, сімейної (домашньої), екстернатної, педагогічного патронажу).

Підсумкова оцінка за семестр виставляється з урахуванням результатів поточного, тематичного оцінювання, оцінювання різних видів мовленнєвої діяльності, отриманих учнями під час дистанційного навчання та до його початку. Якщо з навчального предмета не передбачено тематичних підсумкових робіт, підсумкова оцінка може виставлятися за результатами поточного оцінювання. Учні, які не мають результатів поточного оцінювання з об’єктивних причин, можуть бути оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.

Для забезпечення рівних умов проходження оцінювання всіма учнями рекомендовано запровадити гнучкий графік проведення підсумкових контрольних робіт за ІІ семестр, загальна тривалість якого має становити не менше двох тижнів. Якщо передбачається пересилання завдань та результатів оцінювання хоча б одним учнем засобом поштового зв’язку (за відсутності Інтернету та/або технічних засобів навчання), бажано збільшити часовий період, відведений для проходження підсумкового оцінювання.

Рекомендовано попередньо надіслати учням графік проведення всіх видів оцінювання, у якому буде зазначатися:

• форма та вид оцінювання з кожного навчального предмета;
• необхідні для цього ресурси;
• дата та тривалість проведення оцінювання (для синхронного режиму);
• дата та час розміщення завдань, кінцевий термін та спосіб їх подання (для асинхронного режиму).

Учитель має отримати зворотній зв’язок від усіх учнів щодо ознайомлення з графіком та наявності технічної можливості виконати та надіслати завдання у зазначений термін. Якщо хтось з учнів не має можливості виконати завдання, передбачити для них інший спосіб проходження оцінювання та пересилання матеріалів.

Якщо оцінювання проводиться в синхронному режимі, рекомендовано передбачити додаткову можливість його проходження для учнів, які не мають технічних засобів навчання або постійного підключення до мережі Інтернет, а також для тих, у кого відбувся технічний збій під час проходження оцінювання.

Тематичні та семестрові підсумкові роботи, які було проведено в умовах дистанційного навчання під час карантину, записуються в класному журналі без зазначення дати їх проведення.

Річне оцінювання виставляється з урахуванням результатів оцінювання за перший та другий семестри навчального року.

                      ОЦІНЮВАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ:

Для учнів 1-2-х класів, а також 3-х класів НУШ, застосовується формувальне та підсумкове (завершальне) оцінювання, яке здійснюється шляхом спостереження за поведінкою учнів в різних видах діяльності та відстеження динаміки успішності виконання ними навчальних завдань.

Навчальні та творчі роботи учнів систематизуються у портфоліо, яке використовується під час оцінювання для відстеження навчального поступу учнів. Спостереження ведеться учителем протягом року та фіксується у щоденниках спостережень або іншим способом, визначеним учителем.

В умовах дистанційного навчання під час карантину учитель може продовжувати застосовувати метод портфоліо: відслідковувати динаміку навчального поступу учнів за їх роботами, фотографії яких можуть надсилатися батьками.

Для учнів 2-х та 3-х класів НУШ рекомендовано надсилати завдання для проведення діагностичних робіт, які виконуються учнями на роздрукованих бланках, у зошитах або на окремих аркушах. Результати виконаних робіт фотографуються та надсилаються вчителеві електронною поштою, одним із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо) або звичайною поштою. Діагностичні роботи можуть також створюватися вчителем та виконуватися учнями на одній з платформ дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя).

Самооцінювання є невід’ємною складовою формувального оцінювання, тому до завдань, які надсилає вчитель дітям для виконання, бажано додавати завдання для самооцінювання за тією шкалою, яка вже знайома учням та застосовувалась раніше. Завдання, підготовлені вчителем за допомогою електронних засобів, можуть містити інструмент для самооцінювання учнів в ігровій формі, що сприятиме підвищенню мотивації учнів до їх виконання.

Завершальне підсумкове оцінювання у 1-2-х та 3-х класах НУШ здійснюється шляхом заповнення свідоцтва досягнень учнів за результатами виконаних ними робіт та спостережень. Для оцінювання динаміки особистісних досягнень учнів вчитель може скористатися своїми щоденниками спостережень, які велися до початку карантину та додатково залучити батьків до заповнення свідоцтва досягнень учнів. Якщо вчитель залучатиме батьків до такої спільної роботи, бажано провести з ними консультацію (у синхронному або асинхронному режимі) щодо роз’яснення змісту кожного показника та його зовнішніх проявів або надіслати власні форми спостережень.

Відповідно наказу МОН України від 16 вересня 2020 року № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи», для учнів третіх застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання). Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», фіксуються в класному журналі та свідоцтві досягнень. Критерії оцінювання визначаються вчителем(із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах). Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4-х класів відбувається згідно з наказом МОН України від 19.08.2016 № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

Робочий навчальний план для 1-4-х класів

з навчанням українською мовою

ДОДАТОК 1

складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (1-4 клас), розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженою  наказом МОН України від 08.10.2019  № 1272, наказ ом МОН України від 08.10.2019р.№1273,наказом МОН від 12.08.2022р №743-22

Навчальний план

для 1-4-х класів з українською мовою навчання

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Організація інклюзивної освіти в  3, 4-Б класах здійснюється відповідно до пункту 1 ст.20 Закону  «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» , Постанови КМУ від 15.09.2021р. №957 « Про затвердження  Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»,  Постанови КМУ  від 26.04.2022 року №483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами  КМУ  від 10 квітня 2019 року №530  і від 15 вересня 2021 р. №957», листа МОН  України «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами« (2022-2023 рр.) на підставі заяви батьків, висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та з метою реалізації права дітей з особливими  освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство.

Для учня 3 класу Канюка Тараса, який навчається за інклюзивною формою, розроблено індивідуальний навчальний план  відповідно до Державного стандарту освіти та методичних рекомендацій МОН України щодо особливостей організації освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році. Інваріантна частина індивідуального навчального плану  повністю відповідає навчальному плану, за яким працює  клас. Години, відведені для корекційно-розвиткової роботи, відносяться до варіативної складової та не входять до гранично допустимого тижневого навантаження.   В навчальному плані  визначені предмети, які вивчаються за адаптованою програмою та предмети, які вивчаються за модефікованою програмою.

 Для учня 4-Б класу Гроса Дмитра,  який навчається за інклюзивною формою, розроблено  індивідуальний навчальний план  відповідно до Державного стандарту освіти та методичних рекомендацій МОН України щодо особливостей організації освітнього процесу у 2023/2024 навчальному році. Інваріантна частина індивідуального навчального плану  повністю відповідає навчальному плану, за яким працює  клас. В навчальному плані  визначені предмети, які вивчаються за адаптованою програмою та предмети, які вивчаються за модефікованою програмою.