Нормативно-правова база 2020/2021 н.
Нормативні документи (законодавство, підзаконні акти)
2. Закон України “Про загальну середню освіту”
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
4. Постанова від 21 лютого 2018 р. №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»
6. Положення про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами від 24.12.2019 р.)
Наукова, науково-методична інформація
1. Концепція Нової української школи
2.Щодо тривалості уроку в початковій школі. Лист МОН Українивід 02.04.2018 №1/9-190“Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи”
3.Професійний стандарт „Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”
Навчальні програми, методичні рекомендації
2. Типові освітні програма, розроблені під керівництвом О.Я. Савченко, Р.Б.Шияна
4.Типові освітні та навчальні програми для 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти
5. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу 2019-2020 н.р
Ведення документації
1. Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти
2. Наказ МОН від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
3. Наказ МОН № 240 від 23 черня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів»,відновлена наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.
4. Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про затвердження єдиних зразків ведення обов'язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності".
ДОКУМЕНТИ НУШ
НУШ: вчитель – агент змін.
Умотивований вчитель- агент змін сучасного освітнього простору в умовах реалізації Концепції нової української школи.
Місія сучасного вчителя
Не можна працювати за однією методикою понад 20 років. Потрібно цікавитися новими тенденціями в освіті й у світі – тому що важливо мати спільну мову з учнями. Саме тоді вони розумітимуть та любитимуть учителя.
Державний стандарт початкової освіти
Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» — перший професійний стандарт в Україні, затверджений на національному рівні
Професійний стандарт вчителя початкової школи розробило МОН спільно з представниками освітянської спільноти та педагогічних ВНЗів.
Стандарт вчителя початкових класів
Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»:
- затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 № 1143
- внесений до Реєстру професійних стандартів 15.08.2018
- рекомендована дата наступного перегляду професійного стандарту — серпень 2023 року.
Структура професійного стандарту:
- Загальні відомості професійного стандарту
- Навчання та професійний розвиток
- Нормативно-правова база, що регулює професійну діяльність
- Перелік трудових функцій
- Опис трудових функцій:
- трудові функції
- предмети і засоби праці
- професійні компетентності
- знання, уміння та навички
- Дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту. Компетентності вчителя початкової школи
Особливості роботи вчителя початкових класів
У Профстандарті визначено конкретний перелік трудових функцій вчителя початкових класів:
- Планування і здійснення освітнього процесу
- Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів в освітньому середовищі та родині
- Створення освітнього середовища
- Рефлексія та професійний саморозвиток
- Проведення педагогічних досліджень
- Надання методичної допомоги колегам з питань навчання, розвитку, виховання й соціалізації учнів початкових класів закладу загальної середньої освіти
- Узагальнення власного педагогічного досвіду та його презентація педагогічній спільноті
- Оцінювання результатів роботи вчителів початкових класів закладу загальної середньої освіти.
Професія «Вчитель початкових класів»
Основна мета професійної діяльності — це організація навчально-пізнавальної діяльності, виховання та розвитку учнів початкової школи. Назви типових посад:
- Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти
- Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти І категорії
- Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти вищої категорії.
Місце професії
Робота вчителя початкових класів ЗЗСО передбачає:
- зайнятість в аудиторії (класі)
- навчальну та виховну освітню діяльність за межами будівлі
- безпосередню підпорядкованість керівництву закладу освіти.
Робоче місце може бути розташоване:
- в навчальній аудиторії (класі)
- в окремому кабінеті
- у кімнаті викладачів.
Умови праці:
- помірний рівень шуму
- відсутність вібраційних, теплових, хімічних і радіаційних джерел впливу
- високий рівень:
- психофізіологічного та емоційного навантаження
- відповідальності за формування навколишнього освітнього середовища та дотримання заходів і правил забезпечення безпеки учнів.
Умови допуску до роботи:
- щорічні медичні огляди
попереднє спеціальне навчання з пожежної безпеки у закладах освіти.
Переваги формувального оцінювання НУШ
Діти вкрай чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодшим школярам притаманна особливість сприймати оцінку як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вчителя. З огляду на цю вікову особливість, учитель має використовувати формувальне оцінювання молодших школярів. Таке оцінювання в 1-му класі включає два обов’язкових компоненти:
- доброзичливе ставлення до учня як до особистості;
- позитивне ставлення до зусиль учня, спрямованих на розв’язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).
У роботі з молодшими школярами застосовна система лише позитивних оцінок. Педагог оцінює зусилля кожного, враховуючи індивідуальні здібності учнів.
Мета формувального оцінювання в освітньому процесі:
- підтримати навчальний поступ учнів;
- формувати в дитини упевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках;
- діагностувати досягнення учня на кожному з етапів навчання;
- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
- підтримувати бажання навчатися й прагнути максимально можливих результатів;
- запобігати побоюванням помилитися.
Для вчителя формувальне оцінювання надає можливість оцінювати процес навчання учнів, а не результат, тому воно триває постійно — від перших днів перебування дитини в школі. Так педагог має змогу:
- відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу;
- вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості. У процесі контрольно-оцінювальної діяльності вчитель враховує спостереження за навчальним поступом учнів.
Методика формувального оцінювання
Ключова і невід’ємна частина процесу оцінювання — формування здатності учнів самостійно оцінювати власний поступ.
Тому основне завдання вчителя початкової школи — закласти у першокласників позитивну адекватну самооцінку, що стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Інструменти для виконання цього завдання:
- не протиставляти дітей одне одному;
- порівняння роботи дитини (її відповіді, дії тощо) з тим, як вона працювала раніше, аби стимулювати виконати наступне завдання ліпше;
- акцент лише на позитивній динаміці досягнень учнів.
Освітнє середовище НУШ
Про складнощі у навчанні варто говорити з учнем індивідуально, щоби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Також діти мають навчитися взаємооцінювання, при цьому вміти коректно:
- висловити думку про результат роботи однокласника;
- дати пораду, як поліпшити ті чи ті результати.
Взаємооцінювання сприяє:
- активізації навчальної роботи;
- розвитку критичного мислення;
- формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій;
- товариськості;
- відчуттю значимості в колективі.
Критерії формувального оцінювання
Орієнтири для спостереження та оцінювання — це загальні й конкретні очікувані результати, необхідні для:
- організації спостереження за навчальним поступом учня/учениці;
- індивідуального обговорення навчального поступу учнів з батьками (особами, які їх замінюють).
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги щодо:
- обов’язкових результатів навчання;
- компетентностей учнів початкової школи.
Їх використовують для:
- організації постійного спостереження за навчальним поступом;
- обговорення навчального поступу з батьками (особами, які їх замінюють);
- формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
При цьому зважають на особливості дитини, що можуть визначати:
- темп навчання;
- терміни досягнення означених результатів — раніше чи пізніше завершення циклу чи рівня.
Крок 1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей
Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку. Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання виміряти на якому рівні вона досягнута. Створення ефективного зворотнього зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним.
Крок 2. Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання
Щоб учень користувався отриманими знаннями, він має їх вміти застосовувати, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Задля цього звертаються до різноманітних прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.
Крок 3. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання
Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання, розроблені для поточного оцінювання, мають описувати те, що заявлено у навчальних цілях. Учнів слід ознайомити з ними до початку виконання завдання. Що конкретніше сформульовані критерії оцінювання, то зрозуміліша для учнів діяльність щодо успішного виконання завдання.
Крок 4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія)
Початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення сповна формуються наприкінці молодшого шкільного віку. Здатність до персональної (автономної) рефлексії у шести-семирічних дітей достатньо обмежена. Можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Для цього застосовні форми й процедури групової рефлексії, розподілені між дорослим, групою і дитиною. У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на: спостереження своїх дій та дій однокласників осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності. У 1-му класі рефлексії сприяють такі чинники, як група та вчитель, котрі спрямовують дітей у напрямку порівняння будь-яких дій, досягнень групи — аж до можливості порівняння їх зі своїми. Однак такі порівняння вчитель не має закріплювати в лінійній логіці «добро–зло»: фактично двомірні оцінки заборонені. Перспективою порівнянь є оцінки з різних позицій, з різних основ (як мінімум з трьох). Так само відбуваються оцінки через позиціонування. Під час навчання у 1-му класі дитину орієнтують у другому рівні цілісності рефлексії на рівні феноменологізацій: пам’ятаю, згадую, забув, хвилююсь тощо. Умова розвитку рефлексії в цьому віці — включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного і спільного значення. Так будуть закладені основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: Що нового дізнався на уроці? Що привернуло твою увагу? Що нового у спілкуванні? Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?. Будучи другим рівнем цілісності рефлексії (на якому дитина відображає, усвідомлює, розуміє), запитання породжують у дітей перший (відображувальний вичленовувальний) рівень цілісності рефлексування — фіксації, а самі запитання для дітей мають значення як насиченість середовища рефлексивними зразками. При цьому треба уникати запитань «Що сподобалось?», «Що не сподобалось?» без попередньої операціоналізації цього узагальнення.
Крок 5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання
За формувального оцінювання учень має усвідомлювати відповідальність за самоосвіту. Для формувального оцінювання можна використовувати мовне портфоліо, основна суть якого в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію»:
- акцентуються навчальні досягнення учнів;
- розвивається здатність до самооцінювання;
- збільшується відповідальність за власне навчання.
Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня не має спричинити заниження самооцінки молодшого школяра, позначившись на його навчальній мотивації й успішності.
Під час організації навчання взагалі і оцінювання в 1-му класі зокрема важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку.
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюють з огляду на динаміку зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.